Легендарна Атлантида, мабуть, була поглинута Чорним морем, коли відбувся прорив проток Боспор і Дарданелли й солона вода хлинула в море. Безумовно, вона не виглядала так фантастично, як її гіперблізовано змалювали греки. Запустив механізм потопу, один із потужних вулканів у Середземному морі, який спричинив цунамі й висока хвиля 30-50 метрів наштовхнулася на протоку. (Сліди такого тридцяти метрового цунамі виявлені на острові Кріт). Вода, під дуже великим тиском, промила достатньо глибокий канал, щоб потім через нього середземноморська вода могла вільно протікати, доки рівні обох морів не вирівнялися. Берег Чорного моря подекуди перемістився на північ на 200 кілометрів вглиб суші, а саме, теперішнього півдня України. Солона вода затопила благодатні прісноводні заплави чотирьох річок - Дунаю, Дністра, Богу та Дніпра. Десь, на островах, в гирлі однієї з річок й було розташоване протомісто, схоже за будовою та організацією з трипільським містом і описане грецькими філософами під назвою Атлантида. Зараз, коли порівнювати панораму трипільського протоміста Майданецьке, Небелівка та інші з описами давніх греків, то майже відпадають сумніви, хто є нащадок легендарної Атлантиди..
Еволюційно, без космічних фантазій про прибульців, Атлантида, дев'ять тисячоліть тому, перед потопом, не могла бути дуже багатолюдним містом. Заледве в ньому жило більше, ніж кілька сотень людей, щонайбільше - тисяча. Для збирачів та мисливців, які ще не відали про орне землеробство та не мали одомашнених тварин, простір мав визначальне значення для виживання. Але, був ще фактор безпеки. Розрізнені групи тогочасних людей освоювали на суші гроти та печери (кримські вапнякові відклади були для цього сприятливі), які давали захист не тільки від холоду та негоди, але й від агресивних одноплемінників. Проте, до головного й легкодоступного ресурсу, багатих на рибу заплав, було не близько. Тільки, коли льодовик відступив далеко на північ й стало тепліше, а це трапилося 10-12 тисяч років тому, наш предок почав селитися на островах, ближче до ресурсів. З часом, між групами була встановлена ієрархія за правом сильнішого та розумнішого, сформувавши вертикальну систему влади, в якій вершину зайняли найвправніші мисливці та знахарі. От, саме ця верхівка й могла виступити ініціаторами створення поселення, оточеного водою, де центральний майдан був надійним місцем для життя. Така влада, спираючись на авторитет сили, почала займатися розподілом обов'язків, що безумовно влаштовувало слабших членів, які збиралися навколо, бо отримували, в обмін на необтяжливі повинності, безпечне життя. До решти, які проживали далеко за межами поселення, ставлення було зовсім не миролюбним.
Але, поки все стало добре злагодженим й гармонічним, пройшли сотні років. Великі мисливці оточили себе близькими родичами та рідними дітьми, а знахарі стали жерцями й накопичували та передавали знання своїм дітям, вигадуючи для цього різні ритуали. Одним з таких ритуалів, став культ вогню. Вогонь був найкращим засобом для відправлення померлих у потойбічний світ. Через обмаль незаводненої суші, ритуал спалювання стає вимушеною дією. Вогонь набирає містичного значення, бо матеріальне зникає в ньому безслідно.
Найважливішим досягненням острівної громади став родовий устрій - кожна родина мала свою спеціалізацію і знання та навички передавалися від батьків дітям й так з покоління до покоління. Родовий устрій із спеціалізацією передував наступному рівню організації - кастовому, в якому з часом виділилися дві важливі чи авторитетні касти: воїнів та жерців. Ці дві касти, ймовірно, стали панівними й жили за рахунок своїх знань та військової майстерності, отримуючи все необхідне для прожиття від мисливців, рибалок та збирачів. У вологих низинах збирачі культивували зернові та бобові без обробки землі. Висіювали полбу, просо, горох, тощо, а через якийсь час збирали те, що дозріло. В гірському Криму були сприятливі умови для росту диких злакових культур. Легка доступність та багатство ресурсів виключало будь-які конфлікти між вищими кастами та нижчими.
Якщо зробити припущення, що жерці додумалися до примітивної форми знаків й могли ними записувати деякі слова у вигляді піктограм, то цього більше ніхто не вмів робити й вони ніколи нікого не вчили цим знанням, крім своїх дітей. Трипільській цивілізації відомо 300-400 піктографічних знаків, а якась частина могла бути утворена і в допотопний час. Відволікаючись від теми, можна сказати, що кастова система в основі мала спеціалізацію за знаннями, коли ці знання були головним засобом для життя, бо поділитися з кимось цими знаннями означало б залишити свій рід та нащадків без надійних засобів для життя. Звідси, жерці не ділилися знаннями з простолюддям. Лише тоді, коли влада в громаді стає централізованою, виникає запит на грамотність підданих. Хоча, спочатку письмо застосовується в торгівлі та обліку чи поділу спільних здобутків праці.
Спробуймо уявити собі, як це поселення, сите й майже безтурботне, в якому достатку надміру, а розваги та ритуали є головним заняттям жителів, раптом зазнає катастрофи. З неба неперервно ллється дощ, брудний, змішаний з попелом, сонця не видно, а вода швидко прибуває. Починається паніка, все залишається напризволяще, а єдиний порятунок - втеча суходолом, коли за п'ятами йде вода. Мисливці, рибалки, збирачі, жерці, воїни - всі стали рівними перед жорстокою стихією. Кому ближче було до кримських гір - повезло більше, тим, які жили в пониззі між Дунаєм та Дніпром - втікати до рятівного берега треба було десятки, а подекуди більше сотні кілометрів й не всім це вдалося. Втрата цієї щедрої території, яка була багата великою та дрібною звіриною, різними видами риби, зокрема, на осетрові види, ягодами, яйцями птахів, тощо, не могла просто бути стертою з пам'яті. Може й тоді виникло слово рай, як місце достатку й безтурботного життя на берегах чотирьох річок півдня України. Втікачі від потопу розбіглися на всі чотири сторони світу, а кожна їх наступна генерація щоразу більше гіперболізувала спогади про життя предків, приписуючи їм й недавні досягнення цивілізації.
Потоп зруйнував суспільний устрій наших, й не тільки, предків. Кожен дбав за себе, перемагав сильніший, а над жерцями та рештою жителів поселення, знаного пізніше, як Атлантида, нависла загроза розправи. Коли пройшло кілька тижнів й стало зрозуміло, що все затоплене водою, більше ніколи не повернеться, від загальної маси людей відокремилася велика група, очолювана воїнами і жерцями й пішла на схід до Індії. Вони пішли шукати інший рай. Ця дорога не заростала травою тисячі років і, як стверджують генетики, міграції на схід з півдня України, припинилися лише 5000 років тому. Завершення міграційних процесів відповідає занепаду Трипільської цивілізації. Інша частина їх братів, яка залишилася на українських землях, переживши шок від потопу, зазнала великих випробувань, аж поки не почали активно розвивати скотарство та землеробство. Вони стали пращурами сучасних українців.
Нашим предкам потрібно було перебудувати своє суспільство під нові ресурси, які давала земля, бо попереднє життя проходило в заплавах річок, щедрих на рибу, птахів та дрібну звірину. Але вони це зуміли. Минуле залишилося в легендах. Мабуть, потрібно було кілька генерацій, щоб вони заново відродили свій суспільний устрій, організацію поселення та його унікальну концентрично-радіальну будову. Культ поклоніння вогню не тільки зберігся, але й добре розвинувся. Одночасний розвиток кількох поселень, сприяв конкуренції, яка часом вона переростала в короткочасні але запеклі війни. Проте, найважливішим став наступний розвиток родинної спеціалізації, який сприяв вдосконаленню майстерності трипільців та високій якості їх виробів.
Можна схилятися до думки, що трипільське суспільство було соціально однорідним. Археологами виявлено зовсім невеликий відсоток більшого за площею житла, яке розташовувалися в центральній частині поселень. Це свідчить, що сильного поділу суспільства в трипільському місті не було. Відсутність внутрішніх конфліктів підтверджується тривалістю функціонування деяких міст, яка рівна багатьом сотням років. Безумовно, був вироблений Закон й система його дотримання. Завдяки своєму справедливому та раціональному устрою, трипільці не зникли безслідно протягом тисячоліть і є прямими предками сучасних українців та прабатьками досконалої мови, якою ми розмовляємо тисячі років. Але цього не вдалося досягти групі, яка осіла в далекій Індії - вони асимілювалися чи пішли далі на схід, або повернулися до Ірану й Пакистану. Причиною, мабуть, стало запровадження ними кастової системи, де вони для себе виділили дві панівні касти брахманів та кшатріїв. Залишаючись там чужинцями, вони не здатні були довго утримувати своє панівне становище й за декілька століть були знищені у війнах та розпорошені, але залишили після себе санскрит, буддизм та кастову систему, які їх пережили на багато тисяч років.
ХРОНОЛОГІЯ
10000 років тому - Протоукраїнська мова (досі прийнято називати індоєвропейська мова) починає поширюватися з північного Причорномор'я на схід. Відповідає поширенню Y-хромосом гаплогрупою R1a1, яка ототожнюється з ДНК-маркером М17, який виник на півдні України. Дата встановлена Національним географічним товариством за даними Генографічний проект (The genographic project), який реалізовується в планетарному масштабі з 2005 року. Також, за результатами досліджень групи генетиків під керівництвом Петера Андегілла та Луїджі Кавалли Сфорца (Peter Anderhill, Luigi Cavallo Sforza, 2000 ), яким належить відкриття ДНК-маркера М17, та прив'язка його до півдня України.
8500 років тому - Буго-Дністровська культура (БДК), початок. Її поширення відбито в назві. На ранньому етапі - без кераміки (Сороки).
8100 років тому - Буго-Дністровська культура. Початок вжитку кераміки, а отже розвивають скотарство (свиня, бик) та примітивне землеробство (полба). Житло - землянка.
7900 років тому - Культура лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК), початок. Її поширення від Прикарпаття до Волині та Полісся. Представлена мало. Розвивають скотарство, примітивне землеробство (горох, полба). Житло - землянка. Поховання — трупоспалення.
7600 років тому - потоп в Чорному морі. Дату встановлено геологами Колумбійського університету Вільям Раян (William Rayn) та Волтер Пітман (Walter Pitman) в 1998 році.
7200-7000 років тому - Кукутень-Трипілля, зародження. Синтез декількох культур, зокрема КЛСК, культур Тиса, Боян, Винча. "Складається враження, що після досить драматичних подій у районі сучасної Трансільванії зібралася група людей (від декількох сотень до тисячі), котрі походили з різних племен" (Михайло Відейко, 2008).
6900 років тому - КЛСК, завершення.
6750 років тому - БДК, завершення.
6900 років тому - Трипілля-А, безліч знахідок фігурок жінки, зображення змії на кераміці, складні керамічні форми. Трупоспалення.
6500 років тому - Трипілля, поширення на центральну Україну. Землеробство, скотарство, ткацтво. Трупоспалення.
6500 років тому - Дніпрово-Донецька культура (ДДК), зародження. Південь України. Землеробство, скотарство. Поховання в землі у витягнутому положенні. Житла - напів-землянки.
5600 років тому - Середньостогівська культура, зародження. Поширення - Лівобережна Україна по ріку Дон. Вмілі скотарі - розвиток коневодства.
5500 років тому - Трипілля, міста - Майданецьке та інші. Родова та кастова суспільна система.
5000 років тому - ДДК, завершення.
5000 років тому - Катакомбна культура
5000 років тому - протоукраїнська мова (відома, як індо-європейська) завершує свій рух на схід з України за даними Генографічного проєкту (The genographic project).
4800 років тому - Середньостогівська культура, завершення, перехід до Ямної культури.
4500 років тому - Трипілля, занепад.
4500 років тому - Ямна культура, кургани. Поява централізованої влади.
4200 - Арійці в Індії. В Індії запроваджується кастова суспільна система - результати дослідження групи генетиків під керівництвом Лалджі Сінгха (Lalji Singh) із Бенареського індуїстського університету у Варанасі (2013). Дослідження групи генетиків під керівництвом Сваркар Шарма (Swarkar Sharma, 2009) встановлюють, що серед брахманів суттєво переважає гаплогрупа R1a1. Як зазначено вище, вона пов'язана з ДНК-маркером, який походить з півдня України та утворився біля 10000 років тому.
4000 років тому - хеттити в Малій Азії, частково мова протоукраїнська, близька до санскриту.
___________
На світлині: Приклади концентричної будови протоміст Трипільської цивілізації за даними геофізичних досліджень - Небелівка (by J.Watson, Dunkan Hale, Early Urbanism in Europe) вгорі та Майданецьке (за публікаціями В.П.Дудкін, М.М.Шмаглій, М.Ю.Відейко ).
