Добре,
що природа створила таку милу тваринку, як бобер, з яким ми легко
доведемо, що було спочатку слово, українське слово і це слово було хата або г(х)ата.
Будувати хату наші предки навчилися в бобрів. Бобер бере гілля, добре його разом припасовує й закидає щільно тиною. Ми звемо це - боброва гать, тут живуть бобри або боброва хатка.
Слово хата складається з двох коренів : ха і та, які належать словам гать і тин. Для української мови невіддільним є чергування приголосних г-к-х й фонетика не завжди змінює суть слова. Чергування приголосних та голосних в модерній українській мові суттєво зменшується, через уніфікацію мови й відмирання місцевих діалектів, але в наших родичів-предків, які переселилися на захід від України ще до V століття - поляків, чехів, словаків, словенців, хорватів, сербів та верхньо-лужицьких сербів, воно, збережене в їх мовах та є переконливим доказом різного звучання одного й того ж слова. Тут виразно бачимо, як г переходить в х.
гатити недок. — вл. haćić; чес. hatiti; слн. gatiti; серб. гатити
гать ж. — вл. hat (ставок); чес. hať; слн. gat; серб. гат
хата ж. — вл. chata,
халупа ж. — вл. chałupa; чес. chalupa; слн. halupa
В слові тин чергується голосна — чес. týn; слн. tin; серб. тин. [*]
В українській мові слово тин має два тлумачення: тин - огорожа, пліт та тин, тина, тинь - болото, грязюка. Як виникли ці два тлумачення в одного слова, пояснює нам працьовитий будівничий бобер. Протоукраїнець, на одному з етапів свого розвитку створив Трипільську цивілізацію, яка була одним із першозасновників протоміст й містобудівництво є її головна ознака. Прямокутне житло має оптимальну форму на обмежених площах міст й технологія будівництва такого житла була запозичена з природи, в бобрів. В Африці й досі ще будують житла у вигляді термітників, отож, звернення до природи по науку не є щось неймовірне. Трипільці лише перенесли об'ємні констукції бобрів у двомірний простір. Для цього робили плоскі конструкції - тини. Українцям не потрібно пояснювати, як робився тин чи тини із кілків, жердин та свіжозрубаної лози чи гілля, якими формували житло, як у сучасному панельному будівництві. Потім, традиційним українським методом - толокою, замішували тину (глину), добавляючи полову, солому, очерет й тинькували тини, тобто, робили те, що й бобри - будували водонепроникну гать-загату, захату, гатину, хатину. (Як би не вимовили - буде зрозуміло й правильно).
Протоморфеми та слова, утворені з них, спочатку виникають на рівні категорій [**], а потім, з розвитком мови, розпадаються на безліч різнозначимих гілок. Так, трапилося й зі протоморфемами гат і тин, які дали життя слову хата, хатина. Доводиться опиратися на сучасну українську мову, тобто на таку, яка вже мало змінюється протягом останніх півтори-двох тисяч років, тому, як звучало це слово шість чи сім тисяч років тому - хата чи гата достеменно невідомо.
Дискусія, чи слово хата є українським - зовсім беззмістовна. Містобудування на території України почалися на 1000 років раніше, ніж, наприклад, постала Єгипетська чи Шумерська цивілізації. А це є доказ, що технологія будівництва житла та словник слів з ним пов'язаний, поширювались від України на схід до Ірану та Північної Індії та на захід в Центральну та Північну Європу. Кожне племя чи народ має свої фонетичні навички й слова будуть у їхніх мовах отримувати відмінне звучання, що ми й бачимо з різних варіацій слів хата і тин в Європі чи на схід від України. Окрім того, народи Європи, після розпаду Трипільської цивілізації розвивали інші технології будівництва, які переймали один в одного, це - дерево, камінь, цегла і формували власний словник мови. Отож, технологія побудови хат в Україні з плетиної лози та їх тинькування, врешті поступилася досконалішим технологіям будівництва хат, коли, як матеріал для будівництва, використовувалося дерево або саманна цегла.
Але, історія про тин та гать не завершується в українській мові - вона продовжується в Центральній та Північній Європі. Мені друг дав підказку, що слово гать є співзвучне з англійським словом gate: чи
не походить воно від українського слова? Англійське слово належить за
змістом до кола понять - ворота. Тобто, щось таке - закрили, але можемо
відкрити. Пізні значення gate, які пов'язані з технічними речами, як шлюз чи вентиль, теж не відходять від поняття ворота (закрив-відкрив). Українське гать, загата мають значенння забудував щільно, закрив і все, щоб більше не відкривалося. Тобто, довести пряму етимологію gate від гать не просто, бо, ніби, в українській та англійській мовах - це, виглядає, як антоніми. Та, на поміч приходять словники.
Також, слово тин, тина, за тлумаченням, як болото потрапило до німецької мови: Der Ton - глина, але далі стежки розійшлися: в українській мові потинькований тин, а в німецькій мові - geflochten Weidenzaun und gelähmte. В німецькій мові пропадають логічні зв'язки, що свідчить про запозичення слова тина, тин від наших предків. Схожа історія є з словом гать, gate отримує від українського слова тільки одне значення, як прохід: німецькі та англійські бобри не будують gate, а будують Biberdamm або braver dam.
________________
_______________
Summary:
Proto-Ukrainians (Trypillia proto-cities) built houses in the same way as beavers built their dams. They borrowed this technology from beavers. They wove fences and coated them with clay. The etymology of the Ukrainian word khata (house) comes from wooves fences and clay.
Іще є "хижа" - як в українській, так і в словенській мовах. В Словенії побачив вивіску "Даринна хижка" і не потрібен був переклад. :)
ReplyDeleteХизуватися, мабуть, пов'язане, але є інші варіанти. Подумаю.
ReplyDelete